27 травня відбувся фінал ліги КВН "Волинь", на якому гостями виступала команда з міста Київ "5.50". І сьогодні про КВН і життя цієї команди ми поговоримо з її капітаном, лучанином - Олександром Мельником.

- Розкажи будь ласка про історію команди 5.50, і чому саме так вона називається?

- Колись це була факультетська команда факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Створили ми її власноручно з ще кількома друзями 2002 року. З того складу в команді лишився тільки я. 3 сезони ми грали лише в університеті, а потім друзі з Донецька розповіли нам про АКУ. 2 роки грали там, та з часом цього КВН нам стало мало, тому ми тепер АМіКівська команда. Зірок з неба не хватаємо, але маємо свого глядача і завжди радуємо тусовку, це теж дечого варте. А про назву зараз говорити уже важко, тієї людини, яка її придумала в команді уже немає. Це Максим Авдієнко, він постійно вихвалявся, що вміє прожити день за 5 гривень 50 копійок, інших подробиць я не пам'ятаю.

- Як народжуються жарти у вашій команді , і хто головний генератор ідей ?

- Хто для тебе авторитет у КВН ?

- Їх чимало. Але намагаюсь сліпо не слідувати авторитету старших, чи більш успішних товаришів, бо і сам дещо уже розумію.

- Як ти відносишся до "чорного" КВН?

- Знаю що у Вашої команди дуже багато професійних ігор в лігах різного рівня, хто вам допомагає , чи має команда постійних спонсорів?

- Тут справа така, в Луцьку виступала команда "5.50", яка зараз ніде не грає і спонсори їй в зв'язку з цим не потрібні. В офіційних лігах ми являємося частиною команди "Я Люблю Тебя", яка представляє Український державний університет економіки, фінансів та міжнародної торгівлі, цей університет нас і фінансує, за що ми йому безмежно вдячні і намагаємося підтримувати його горде ім'я. А "Я Люблю Тебя" - це збірна "5.50", "Фініків" і "Generation P", тобто маленька збірна Києва.

- Сашко розкажи будь ласка про глядача з яким тобі доводилось працювати по всій Україні, де ваші жарти сприймали найкраще?

- На моїй особистій карті 23 міста України і 1 Росії. Звичайно, є улюблені зали, які на взаєм люблять тебе. Зал, звичайно, має свій характер, але якщо в тебе сценарій складений з одних болтів, нікуди вони не дінуться, будуть сміятися. Не існує залу, який би тебе не розумів, існують команди, які не можуть нічого сказати, щоб їх зрозуміли. Поважаю інтелектуальні зали, такі як Харків, радію, коли потрапляю в щирі зали, такі як Чернігів, чи Луцьк.

- Знаю що ти редактор київської ліги ОтКЛіК в якій грало більше 50 команд, як ти справляєшся на редактурах з такою кількістю?

- Ну, 51 команда була лише на фестивалі. В іграх їх менше, тому нічого складного. Звичайно, важко висидіти редактуру фестивалю. Але це приємна важкість, тому що всі ці команди настільки різні і цікаві. Одразу бачиш картинку, яку хотілося б показати людям і починаєш працювати. Мене часто запитують, чому я сам редактую. Тому що так я зможу причесати всіх під один гребінець, ніхто не буде жалітися, що у них редактор лояльний, або навпаки злий. Всі в однакових умовах. Редактури проводяться декілька днів, тому зі всіма встигаю познайомитися, попрацювати. Звичайно, якщо таке бажання виникає і у самої команди. Якщо ні, то вони грають на свій страх і ризик, я лише позбавляю їх грізної зброї: анекдотів, чужих мініатюр і чорнухи. Важко, а точніше не можливо, працювати з командами, які разом з нами починали, які разом з нами розвивалися і уже чогось досягли. Я їм, навряд чи, відкрию Америку, тому з ними у нас така дружня редактура відбувається. Приємно бачити молоді команди, яким дійсно можна допомогти і щось порадити.

- Розкажи якийсь новий жарт від команди "5.50".

- Ну, для Луцька все, що ми показали, було нове, тому поки досить. Не можна виривати жарти з контексту, хіба що там дійсно геніальний текст. Тому, як автору, мені це важко зробити. Наші жарти є на АМіКу, читайте, вирішуйте самі, що смішно. Тим більше, я знаю, як жахливо, коли КВНщик вихваляється своїми жартами. Навіть не проси, не буду.

- Які твої плани на майбутнє як квнщика?
- Я одного разу уже грав в ВУЛ. Щоправда, за Полтаву. Хочу ще зі своєю командою там зіграти. А буду там, поставлю собі нову мету. А так звичайні КВНівські плани - знайти хорошу дівчину, завести з нею сім'ю, знайти круту роботу і отримувати круте бабло, почати нарешті займатися спортом :)

- Твоя команда була гостями на фіналі ліги "Волинь", як тобі сам фінал, і публіка з якою довелось попрацювати у Луцьку?

- Фінал я бачив мало, тому що готувався до свого виходу. Але про лігу маю тільки найкращі враження. В такий короткий термін зробити таку хорошу лігу важко, але вам вдалося. Саме головне, що вона подобається глядачам. І з кожним сезоном буде подобатися більше, я впевнений. Глядач - то взагалі окрема тема. Дуже теплий, добрий, толерантний, адекватний. Вперше я бачив луцький зал на кубку, який "Баламутки" влаштовували, уже тоді зрозумів, що глядач у нас просто супер. А за азпрошення дуже дякую, тому що завжди мріяв виступити в Луцьку. Окремо хочу подякувати звукачу "Позитивних вірусів", Богдану, за допомогу і високий професіоналізм.

- Ти корінний лучанин чи не має у тебе бажання попрацювати в лізі КВН "Волинь"?
- Із задоволенням попрацював би.

- І на завершення , що б ти хотів побажати молодим волинським командам КВН?

- Готуватися до наступного сезону. Особливо тим, хто програв фінал. Ви повинні довести, що це була випадковість. А переможцям - не розслаблятися, а думати, що б ще такого виграти. Крім того дуже хочу бачити луцькі команди за межами Луцька, і щоб були вони там на провідних ролях. А для цього треба побільше їздити і самим запрошувати гостей. Удачі вам, я завжди вболіватиму за Луцьк.

- Дякую за змістовні та цікаві відповіді, та бажаю тобі успіху.

Розмовляв :

Валерій Пельц