Сергій Ткачук: «Класно, коли жарт можна «смакувати»
Згадуючи луцьких КВНщиків (а багато хто з них сьогодні – серйозні люди на державних та інших, не менш важливих посадах), так хотілось запитати когось конкретного про щось цікавеньке... Мої роздуми про те, кого б то помучити питаннями, перебив приємний голос одного радіоведучого, який лунав з приймача. Сергій Ткачук, або як полюбляють його всі називати – Ткацик. За фахом – соціальний педагог, практичний психолог. Працює коментатором на «Радіостанції «Луцьк», ведучий програм «Асфальтові перегони», «Невідома історія», «Фотолабораторія», «Термінал». Крім того, шукає та готує новини. А ще він просто DJ та MC, ведучий різноманітних конкурсів, вечірок, фестивалів (в тому числі КВН). Та і це не повний список того, чим займається Сергій. Словом, колишній КВНщик, капітан команди соцфаку «Рога та копита» та просто цікава особистість.
– От ми його і розпитаємо, як воно було колись і є нині? В плані КВНу...
– Тоді, коли я грав (кінець 90-х), це був інший КВН, ніж той, що є сьогодні. Для тодішніх КВНщиків це була справді можливість самореалізуватись, завести нові цікаві знайомства. Це не була комерція, як сьогодні. Я б це назвав певною самодіяльністю. Ми збиралися тоді в старих студентських аудиторіях, не було у нас крутої апаратури, навіть мікрофонів. Але ми збирались, працювали. І тоді люди йшли на гру і були повні зали. Натомість зараз на іграх тієї ж Студентської ліги ми спостерігаємо напівпорожні зали, причому ціна на квитки невисока. Якщо вже так конкретно щось і когось згадувати, то дійсно були люди, справді достойні, були ігри, були команди... Всім відомий нині Сашко Положинський (команда Політеху), В. Камінський («Істфак»), луцький Сивоха – К. Савельєв, чорний гумор «Лордів», яскраві актори з «Літрів» і ще багато хто. Словом, було якось тоді все простіше й веселіше. Зараз молодь має більше можливостей, але все значно складніше.
– Ти, як ведучий, член жюрі, що бачив багато ігор, скажи, що ж потрібно луцькому глядачеві? – Мене часто звинувачували у тому, що я ставив низькі бали. Це я про те, що не було, значить, за що ставити. Крутий балет, танці, яскраві костюми – це ще не все. Хоча глядач часто потребує лише шоу. Мене особисто обурює непрофесійність команд. Крадені жарти, «бородаті» анекдоти, невміння елементарно поводитись з технікою, якісь паузи... Треба якось це все робити трохи якісніше, люди ж як-не-як гроші заплатили. Грати потрібно для глядача. А ще іноді потрібно примусити його провести якусь паралель, подумати. Має ж бути якась інтелектуальність, звернення до літератури, історії. Класно, коли жарт можна «смакувати». Часто і таке буває, коли ведучий жартує краще за команди... Ги-ги... Ну, це коли я ведучий.
– Що тобі дав КВН? – Те, що я грав, допомогло мені знайти себе, реалізувати свої можливості. Працюючи на радіо, іноді потрібно дати влучну відповідь слухачу (чим не розминка?). Та й беремо не лише мене. От Сашко Положинський зараз зірка, і ще й якої величини! Ще беремо Андрія Котищука, який став кращим ведучим у Луцьку і одним з кращих в Україні. Звичайно, все це купа приємних спогадів... коли ти виступаєш за рідний факультет, коли повен зал глядачів, а ти виграєш капітанський... коли в залі бачиш своє ім’я, написане на розтяжці... і, звичайно, дівчата, які тебе люблять… ))
– Побажай щось людям, які грають в КВН? – Скажу так, якщо вже грати, – то підходити до цього професійно. Працювати і ще раз працювати. Побільше хороших жартів, смаку. Менше комерції, більше імпровізації, віддачі. Любіть КВН в собі, а не себе в КВНі...
Дивлячись для кого захмарно. Для організаторів - ні. Треба мати лише здоровий глузд і не думати про золоті гори заробітку. Є невеличкий золотий горбик - і добре. Можливо, з часом, можна буде і в Луцьку заробляти золоті "Еверести", а поки що потихеньку треба набирати оберти. А стосовно команд - тут все залежить тільки від них. Якщо сидіти склавши руки і чекати коли, нарешті, зателефонують і запросять виступати на корпоративі, то, звісно, нічого не буде. Повірте, інколи у передноворічно-різдвяні свята немає відбою від клієнтів, які хочуть ведучих чи команди КВН чи розважальні програми на відповідні свята. А це і є "золота жила" (шкода, що вона буває так рідко). Засвітившись добре один раз наступного до Вас вже зателефонують і запросять знову, або, навіть, інші замовники будуть, які почули від попередніх про вдалий виступ команди на корпоративі. Ще одна порада: сядьте і напишіть командою сценарій, або навіть декілька варіантів, які можна пропонувати клієнтам, щоб у вас в "загашнику" завжди щось було. Так легше оперувати матеріалом. Визначіть ціну і вперед - набивати контакти. Повірте, що гроші можна заробляти і, в результаті, зробити свою команду успішним бізнес-проектом. Але, вкотре зазначу, добре все ж таки, мати для покриття витрат на поїздки в інші ліги спонсора. Так вже в КВНі повелося.
2 Fobius: Ну, звісно, що можна і причому не малі. Якщо в організаторів будь-якої ліги, будь-якого змагання з КВНу стоїть мета заробити гроші, то вони зроблять для цього все необхідне. Це давно відомий факт (зараз робити КВН просто собі в кайф не візьметься ніхто). А команди можуть заробляти на своїх виступах на різноманітних корпаративах, вечірках, написанні сценаріїв програм для телебачення (ну, це в Києві та інших великих містах) тощо. Причому якщо будуть прийнятні ціни для клієнта і для команди то остання, навіть, може дозволити собі безболісно їздити виступати в інших лігах КВН по Україні і не тільки. Все залежить від самої команди, це цілком реально.
