Андрій Зубенко: Робота редактора КВН інколи, як у сапера – помилитись можна лише раз...
Привіт, друзі. Сьогодні хотілося б поговорити на таку доволі наболілу для всіх команд тему як редакторство. Начитавшись Ваших відгуків під репортажами з ігор Ліги КВН «Волинь» я знову переконався, що нічого в КВНівському середовищі, а особливо серед молодих команд, заостанні 10 років не змінилося: команди чомусь не хочуть брати відповідальність на себе за невдалий виступ. Для цього є тисячі причин, але основними залишаються наступні: -зал «не захавав» жарти, а значить він тупий;
-журі засудило (теж нічого не розуміють в гуморі);
-звук лайно (рідше, але все ж таки згадують);
- редактори вирізали все смішне після генерального прогону і у нас нічого не залишилось.
Остання, в принципі, найчастіше згадується командами. Любі мої. Зрозумійте правильно – редактор це та людина, яка фактично відповідає за гарну картинку і постановку на сцені перед глядачами. На ньому лежить великий тягар відповідальності як перед командами (одним вирізав іншим ні) так і перед залом (частенько гуляють такі розмови: куди редактор дивився, що команда показала це на сцені?).
Щоб такого не було, необхідно просто дослухатися до порад редакторів і якщо кажуть, що цей жарт, мініатюра не піде в зал значить так воно і буде, вони ж то краще знають зал. Ну і варто не забувати той факт, що редактори хочуть щоб команди показували якісний і професійний гумор і щоб він не зводився до студентських тем. Ще трохи часу тільки студенти будуть відвідувати ігри, а потім вже і старші люди підтягнуться і публіка буде різнокаліберною. І, відповідно, треба буде підлаштовуватись командам під цього глядача. Дуже рідко так буває, що матеріал є універсальним для всіх залів. Багато команд з АМІКу також пережили той момент, коли класний матеріал «заходив» на «УРА» в одному місті і навпаки була повна тиша в іншому. Так що ще раз наголошую: дослухайтесь до порад редакторів. В деяких лігах навіть практикувалося таке, що команди знімали з гри, якщо вони не пройшли редактуру. Так, так. І організаторів абсолютно не хвилювали ті проблеми, що команда приїхала і не змогла виступити. Шановні, якщо Ви вже вирішили приїхати до іншого міста зі своїми жартами і вразити своїм неперевершеним гумором його мешканців, то будьте ласкаві підготуйтесь якнайкраще. І вислови потім накшталт: «Блін, стільки проїхали, а нас не пустили на сцену, бо редакторам програма не сподобалась». В АМІКові редактура ще прискіпливіша та жорсткіша. Там треба везти матеріалу в 5-ть разів більше ніж в тебе є.
Одразу хочу попередити всі закиди на мою адресу. Якщо для Вас КВН це просто зібрались бандьохою, щось написали, подумали, що смішно, виступили, глядачам сподобалось, потім набухались і на наступний день на тебе пальцем вказуть у вашому навчальному закладі: «дивіться, КВНщіки!!!», то мржете одразу залишати цю справу. Нічого путнього з цього у Вас не вийде. Щоб називати себе КВНщіком треба це доводити справами (тобто виступами на сцені і перемогами), а не ходити наліво і направо казати: «я граю в КВН» і при цьому нічого не мати «за душею».
Цей запис більше створений для молодих команд, які найчастіше мають найбільше амбіцій і не хочуть визнавати свої помилки. Друзі, зрозумійте, що рано чи пізно Вам доведеться проходити редактуру так як треба, а не так як хочеться (шутку вирізали, але ми її все одно поставимо, бо вона ржачна). З редакторами не так як у відомій приказці, яку я перефразую: "Послухай редактора і зроби все навпаки". Тут таке не пройде.
та взагалі, так кудись приїдеш, на рєдактуру показуєш жарт який дома просто рвав, а його ріжуть - не смішний. Випросиш його на свою відповідальність - поставиш красіво на сцені - а він оказується не смішний. І так від міста до міста... Є така кльова тенденція. І написати жарти універсальні скрізь - це покішо для мене не якшо мастєр, а якшо повезе. Коли ше їздили раніше - брали подвійний запас жартів, часом і його мало було. Тому і зара навіть дома працюємо на запас. А далі цікава інформація: нас за годину до виступу порізали! Не було навіть запасу! І це не десь там, а дома. Пришлось шось придумати, шось додумати, шось перекрутити. Сценарій збився на кучю, яку шось важко було логічно впорядкувати. Але якось викрутились! Зіграли. І навіть виграли, та якшо б і програли борисполю, заняли б друге чи третє місце - для нас це була б перемога, бо матеріал був не ахти. От тікі чогось ми не спорили ні з Русланом ні з Саньою, стояли і ківали головами. І думали як викрутитись, ніхто нас не за шо не витягував. І це впершу чергу перемога перед самим собою. Глядачам понравилось, ми получили свою порцію емоцій, навіть цілий букєт. Да і кльово вроді всьо. Ні до кого не підлизуємось, стараємось сторонньої допомоги не приймати, навіть від хороших друзів, бо є прагнення вивчити мастєрство викручування із любих ситуацій. Щоб бути чесними насамперед перед собою, ну і перед всіма. КВН це ж велика школа самовдосконалення, це грандіозніший досвід, який можна застосовувати у всіх сферах життя. Шось я вже такіми фразами високіми почав писати, але впринципі як думаю - так і пишу. Ше скажу, що хтось намагається грати ну жюрі, хтось на глядачя, хтось потрохі для всіх, і ми стараємось враховувати те, що кажуть редактора (неважливо якої про них думкі), стараємось ставити те що хаває зал, да і якось виходить. На прогонах на ногах в нас завжди нічого не получається, нема ні задору, ні злагодженості, і часто нам багато що ізза цього ріжуть, хоч ми його і поставили б перед зрітільом смішно(це скрізь і завжди в нас так, не тільки в Луцьку). Ну і нічого, всьоравно якісь результат да і показуєм. І нас багато де не любили(десь і досі не люблять), когось і ми не любили (когось досі не любим), часто все змінюється, часом не змінюється. Про нас не балакають скрізь, як про звьозд, нас не сують скрізь де тікі можна. Ну і шо, ми граєм, стараємось робим, і ніхто нам за це не платить, просто це подобається. Навіщо пропадати цілими днями без діла, вліпати хто його знає куда, якшо можна файно разом поржати, пописати, повиступати, напитись з позитивом. Тим більше якщо це комусь потрібно! =))) Всьо, закінчую, а то в мене відповідь зара вийде більшою, ніж блог в Андрія, він на мене образиться і не пустить в фінал! Звиняйте, якшо получився маразм...
Повністю погоджуюсь з тобою, навіть нема до чого придертися ))
Відчувається почерк мастра.
Андрій в мене на твій блог є велика надія, може прочитавши його наші любителі понити і повимахуватись шось зрозуміють , можливо хоч ти для них авторитет, бо оргкомітет виявляється ні ))
