Волинські шанувальники гумору й досі пам’ятають надзвичайно драйвову гру торішнього чемпіона Ліги КВН «Волинь» команду «Тра-та-та 36 км» з Новояворівська. Особливо «рвали» зал пародії на Кузьму у виконанні їхнього капітана Назара Бійчука. А коли він у «Великій різниці» зіграв того ж таки Скрябіна та Дядю Жору, лучани з гордістю впізнали свого улюбленця. Проте не всі знають, що Назар, незважаючи на здобуту професію фізика, працює в галузі організації і проведення святкових подій,  трудиться ведучим на радіостанції, в танцювальному доробку має чотири власні сольні концерти й численні перемоги на міжнародних та всеукраїнських конкурсах. Водночас хлопець з Новояворівська став засновником та керівником-хореографом танцювального колективу «Абсорбція», з яким поставив мюзикл «Сусіди».

Він один з організаторів Галицької Ліги КВН та засновник Студентської ліги КВН Львова. У рідному місті проводить для старшокласників школу КВН, де досвідчені кавеенівці впродовж місяця тренують команди. Результатом цього є гала-фінал під назвою «Піраміда». Крім минулорічного підписання контракту з «Великою різницею», розпочав співпрацю з першим україномовним гумор-шоу Сергія Притули «Вар’яти». Ексклюзивно для СіДу «другий Кузьма» розповів про всі секрети успіху.

– Назаре, нині ти відомий шоумен. Розкажи, яким був твій шлях до визнання?

– Як це не дивно, в школі хуліганом не був, мене вважали доволі сумлінним хлопцем, який любив математику, фізику й ненавидів хімію. Активно брав участь у всьому, в чому тільки можна було. Акторські задатки почали виявлятися ще з молодших класів, і завжди грав роль так, ніби то була велика сцена, а не шкільний рівень. Тепер аж смішно з того. Пригадую виставу «Назар Стодоля». Там за сценарієм Назар цілує Галю. То я реально її, як кажуть, «взасос» на виставі і поцілував, хоч дівчина була з не тих, за якою хлопці гонилися табунами. Чого не зробиш заради мистецтва! J

Потім став шкільним президентом, одночасно грав у шкільному рок-гурті на баяні. До речі, інструменти були ті ж, на яких грав ще Кузьма, оскільки ми одну і ту ж школу закінчували в місті Новояворівську. Далі став студентом фізичного факультету львівського університету ім. І. Франка, та зрозумів, що то не моє, тому всіляко реалізовував себе в соціальних проектах.

–  У «Великій різниці» ти граєш Кузьму та Дядю Жору. І луцькі глядачі тебе також пам’ятають за цим образом. Коли вперше зіграв його образ та за яких обставин?

– Уперше Кузьму зіграв у пародії на програму «Шейканемо» в Галицькій лізі КВН. Мені грати його не важко, бо відчуття таке, що й не граю зовсім, а просто є самим собою і все J. А діалект у Новояворівську практично в усіх такий, як у Кузьми.

– Ні для кого не є таємницею – те, що ми бачимо на екрані і що відбувається за лаштунками – дві «Великі різниці»JJJ… Поділися із читачами, як ти проходив кастинг, як проходили знімання?

– Кастинг? Усе просто: спочатку пройшов у Львові, потім двічі в Києві! Пам’ятаю, на київському відборі Олександр Цекало аж заходився від сміху, коли показував пародію на Сашка Пономарьова. Не знаю, чи то смішно показував, чи то образ такий розлізлий? Акторська група в нас молода, за винятком досвідченого Віктора Андрієнка. Колектив творчий: троє кавеенівців, а решта – це актори-практиканти театрів та студій. Із Західної України я один. У внутрішній тусовці мене називають Кузьмою.

Щодо знімань, то це все трохи такий нудний процес, де ти сам мусиш говорити і реагувати на жарт. Не завжди трапляється так, як у КВНі, де є глядачі, які тебе запалювали б своїми оплесками. Звикнути до тиші було важко. Так само важко, як запам’ятовувати тексти російською, мені не рідною, мовою. Але нічого, стараюсь. Є редакторсько-сценарна група, яка постійно пише жарти на вимогу.

– Як поводяться на знімальному майданчику ведучі? Немає зверхності щодо українських акторів?

– Зверхнього ставлення не зауважував. Олександр Цекало та Іван Ургант багато регочуть, а потім це з програми вирізається. Багато креативлять. Не все в них прописано сценарієм. Одне слово, молодці!

– В ефірі «Великої різниці» є багато наших зірок. Як вони сприймають жарти про себе?

– Як хто. Ольга Сумська не вельми вдячна за жарти, решта нас піарять, мовляв, йов, круто працюєте!

Проте коли ти входиш в образ, то тобі по барабану, як сприйматиме та чи та зірка, граєш роль і все. Пригадую, переодягли мене в Кузьму, йду коридором, а на зустріч виходить гурт «А.Р.М.І.Я.» й каже: «Пасматрітє, девчьонки, какой Кузя». На що я відповів голосом Кузьми: «А ну, мала, пішла звідси» J.

Усі пореготали, й ніяких образ. Так само було з Владом Ямою. Дивився він на мене, дивився, а я до нього підійшов і кажу голосом Кузьми: «Малий, де я тебе бачив?» Посміялися разом і все без образ…

– Сам Андрій Кузьменко як реагує на твої номери, не знаєш?

– Він такі штуки не визнає... Каже, що «то всьо фігня, шкода часу», тому не ходить... Але мені особисто, даючи інтерв’ю на радіо, обіцяв подивитись в інтернеті, сказати враження. Однак наразі ще нічого не казав.

– Торік ти став найкращим актором та чемпіоном Ліги КВН «Волинь». Чимало поїздив країною. Що можеш сказати про шанувальників гумору з Луцька?

– У Луцьку дуже тепла і затишна атмосфера. Луцькі вболівальники не пихаті і не хамовиті. Планокурські, наркоманські теми, від яких мене просто бісить, тут не популярні, і це дуже добре!!! Дуже гостинні господарі, які приймають гостей так, що столи ломляться від їжі. Мені ще хотілося хоча б раз скупатися в оваціях залу як кавеенівцю. Хтозна, можливо так і буде, наприклад, наступного року…

– На твоєму безіменному пальці обручка. Розкажи про сім’ю.

– Я одружений вже три роки. Діток ще не планували. Дружина викладає англійську в моїй альма-матер у Львові і допомагає мені в шоу-бізнесі.

Спілкувався Андрій СОБУЦЬКИЙ

Газета "Сім'я і Дім"